13. Сімейно-шлюбні відносини в сучасних умовах

Сім’я – це:

а)       Фундаментальний соціальний інститут;

б)       Мала соціальна група;

в)       Природна вихідна спільність людей.

Розкриваючи соціальну сутність сім’ї, студенти повинні підкреслити:

-          як соціальний інститут сім’я вивчається на макрорівні, коли аналізуються її соціальні функції з точки зору потреб суспільства;

-          як мала соціальна група сім’я вивчається на мікрорівні, коли аналізуються міжособисті відносини, організація сімейного життя , те, що ми називаємо системою соціальних ролей.

Усім відомо, що сім’я як мала соціальна група, соціальний інститут тісно пов’язана з економічними, політичними, соціальними і культурними умовами життя. На неї впливають інші соціальні інститути: політика, система моралі, релігія тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що сім’я носить конкретно історичний характер.

1.       Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї

 

Щоб зрозуміти сутність основних тенденцій сучасної сім’ї, студенти повинні усвідомити, що сім’я віддзеркалює ті самі протиріччя, які притаманні й суспільству. Сучасна сім’я опинилася під впливом не однієї, а одразу кількох глобальних тенденцій світового масштабу. Називаються такі тенденції:

–         утворення двох центрів життя, роботи і дому(раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності). Це привело к зниженню економічної функції сім’ї;

–         зросла роль жінок в економічній, культурній, політичній сферах суспільного життя (а це викликає їх прагнення до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, рівноправності з чоловіками у прийнятті рішень);

–         сучасна сім’я стає егалітарною на противагу патріархальності, чоловічої авторитарності. Принцип егалітарності не обмежує права і гідність чоловіка та жінки, забезпечую кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання;

–         нині створюються умови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальними і суспільними інтересами в інтимному житті людини;

–         відбувається еволюція поглядів суспільства на сексуальну мораль (зростає анонімність сексуальної поведінки, відбувається так звана сексуальна революція з послабленням соціального контролю);

–         суспільна цінність сім’ї все більше визначається її роллю в примноженні й передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва, споживання і побуту тощо;

–         загальноосвітні тенденції ХХ ст., пов’язані з інформатизацією суспільства, зростанням особистого потенціалу.

Економічна функція. З розвитком міського способу життя і постійним зниження частки населення сім’ю все важче характеризувати як економічний осередок суспільства. Кожен член сім’ї має свою роботу, знаходиться у стосунках з іншими людьми.

Господарсько-побутова функція. Самотні люди тепер живуть з не меншим комфортом, ніж сімейні, внаслідок  розвитку сфери послуг, торгівлі, громадського харчування.

Репродуктивна функція. Зростає позашлюбна народжуваність(кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом). На кількість дітей впливає урбанізація, екологія, рівень освіти жінок, інформатизація суспільства. Підвищуються потреби в якості життя, а це ставить сім’ю в умови обмеження числа дітей в родині (20% українських сімей взагалі не хочуть мати дітей).

Виховна функція. Раніше майже всі знання, потрібні в житті, мала молодь сільська і вихідці з нижчих верств міського населення отримувала від батьків. У сучасному світі існує багато соціальних установ, які беруть на себе функції виховання молодого покоління.

Підстави для шлюбу і взаємовідносини між її членами:

–         підставою шлюбу стає лише інтимна сфера;

–         характерною ознакою сучасної сім’ї є автономія її членів, тому й з’явилися нові форми сімейних структур: "громадянський шлюб”, "дистанційний шлюб”, " конкубінат”, одностатеві шлюби, групові шлюби.

2.       Проблеми стабільності сім’ї.
Негативні явища в  сімейно-шлюбних відносинах та їх подолання

 

Серед західних учених дуже поширена думка, що сім’я сьогодні переживає дуже глибоку кризу, до того ж майже у всіх розвинених суспільствах. Серед них є і досить благополучні в економічному відношенні країни Європи та США, Азії та Латинської Америки.

Факти сімейного життя:

–         зменшення народжуваності дітей;

–         зростання кількості розлучень;

–         зростання численності неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

–         збільшення кількості бездітних сімей;

–         пізній час вступу до шлюбу;

–         проживання подружніх пар без оформлення шлюбу.

Кожен з цих фактів сімейного життя в умовах нашого суспільства є наслідком певних проблем розвитку сім’ї , які умовно можна поділити на 2 групи.

Проблеми розвитку сучасної сім’ї:

v      це ті труднощі, що є для сім’ї " зовнішніми”. Це несприятливі для сім’ї умови, що створені суспільним макросередовищем, кризовим соціально-економічними обставинами. Вони – лише середовище для існування сім’ї;

v      проблеми, які існують у сфері сімейного життя навіть за сприятливих зовнішніх умов. Вони породжуються зміною, самостійним розвитком сім’ї  (перехід від авторитарної до егалітарної сім’ї).

Проблеми:

–         розмір сім’ї і залежність від цього працевлаштування, матеріального забезпечення, підвищення професійного рівня;

–         перехід від традиційної авторитарної сім’ї до егалітарної сім’ї (проблеми в ній не менше, а більше);

–         процеси фемінізації, коли жінка відчуває себе соціально-економічною незалежною.

Проблема лідерства в сім’ї – одна з важливих сімейних проблем. Конфлікти в сучасній сім’ї приречені самим прогресом, і вони можуть стримуватися лише взаємними поступками чоловіка і дружини. Те, що сім’я базується не на фундаменті економічного інтересу, а на почутті любові, не робить її міцною, а тим більше безпроблемною.

Ще однією проблемою внутрісімейних стосунків є розлучення. Зовсім нещодавно, на початку ХХ ст., розторгнення шлюбу рідкісним явищем, сьогодні воно стало масовим.

Причини такого явища як розлучення можна поділити на три групи: етично-психологічні, економічні та фізіологічні. Надається їх характеристика.

Чи заперечує розлучення інститут шлюбу? Треба підкреслити, що він заперечує певний тип відносин в шлюбі – відносин, побудованих на нелюбові подружжя один до одного, авторитаризмі у сім’ї, приниженні гідності та нерівності статей. Він грає фундаментальну роль в житті суспільства і символізує свободу особистості.

Чинники, які є необхідними для створення міцної сім’ї: турбота один про одного, проведення разом дозвілля, повага, спілкування, духовне здоров’я (чесність, відповідальність, терпіння, душевне тепло), подолання сімейних криз.

3.       Причини зниження рівня народжуваності в Україні. Роль демографічної політики держави в забезпеченні  репродуктивної функції сім’ї

 

Економічний спад у продовж ряду років призвів до того, що в Україні демографічна ситуація вже не керується з боку держави і набуває різко негативного характеру.

Причини цього явища:

–         втрата сім’єю виробничої функції (ні характер праці, ні винагороди за працю тепер не залежить від наявності сім’ї взагалі);

–         багатодітність стала тягарем сім’ї;

–         висока дитяча смертність;

–         середня тривалість життя в Україні нижча, ніж в інших розвинутих країнах Європи;

–         низький рівень життя, матеріального забезпечення сім’ї. 

На сьогоднішній день демографічна політика носить безсистемний характер: це набір пільг, допомог, розмір яких визначається не потребами сім’ї, а потрібностями державної кризи. Це не є ефективним і не змінюють тому демографічну ситуацію. Стратегія – перехід від політики допомог до політики доходів, сім’я повинна сама утримувати себе, а допомога повинна надаватися у деяких екстремальних випадках. Другий напрямок – це підвищення престижу сімейного життя, роль батька і матері.

Таким чином, не можна ототожнювати демографічну політику лише з вузьким колом питань. Це фактично соціальна політика в широкому розумінні з урахуванням якісного складу населення того або іншого регіону, населеного пункту. Це – система соціальних заходів, що спрямована на формування бажаної для суспільства усвідомленої демографічної поведінки.

4.       Шляхи зміцнення сім’ї

 

Основні функції держави по розвитку і зміцненню сім’ї. Це – охорона сім’ї і захист її від необґрунтованого втручання в її справи. Визначення цих функцій і дозволяє аналізувати шляхи зміцнення сім’ї.

По-перше, це ефективне використання трудового потенціалу молодих сімей, які вступають в життя.

По-друге, це державні заходи, що спрямовані на стимулювання народжуваності (охорона материнства, дитинства, збереження здорової сім’ї).

По-третє, важливим об’єктом демографічної політики виступають молоді, зокрема студентство.

 

Шлюб, з точки зору соціального відтворення суспільства і моральної чистоти, є самим геніальним винаходом людства.

За християнською мораллю, справжнє кохання починається тільки в шлюбі.

Сім’я захищає людину від усіх життєвих негараздів. Коли в суспільстві криза, на вулицях панує злочинність, в магазинах усе надто дороге, на роботі виникають проблеми, рідний дім стає самим необхідним і найулюбленішим місцем.